Национальный режим

Материал из Википедии — свободной энциклопедии
Перейти к: навигация, поиск

Національний режим - юридичне поняття в міжнародних економічних відносинах, що поширює на іноземні компанії. Іноземні юридичні або фізичні особи, які працюють в умовах національного режиму в даній країні, користуються всіма юридичними перевагами, що й національні підприємства, юридичні та фізичні особи даної країни, що зазвичай має на увазі переваги в сфері оподаткування і можливість не платити імпортні податкові мита. Надання національного режиму фізичним особам може забезпечити іноземним громадянам майнові права нарівні з громадянами даної держави, правову допомогу, можливість захищати свої інтереси в суді, рідше соціальну допомогу.

Критика национального режиму[править | править вики-текст]

З точки зору протекціонізму використання національного режиму по відношенню до іноземних компаній послаблює місцеву національну економіку, дозволяючи цим іноземним компаніям легко виходити на внутрішній ринок і вільно конкурувати з місцевими компаніями. Наприклад, Радянський Союз критикував надання країнами, що розвиваються статусу національного режиму транснаціональним корпораціям "країн імперіалізму"

Источник[править | править вики-текст]

  • За матеріалами Вікіпедія.