Газпромбанк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Газпромбанк
Тип бізнес
підприємство і кредитна організаціяd
Форма власності акціонерне товариство
Галузь фінансові послуги
Засновано 1990
Засновник(и) Газпром
Штаб-квартира Москва
Продукція фінансові послуги
Виторг 392 479 000 000 ₽ (2017)[1]
Чистий прибуток 39 500 000 000 ₽ (2018)
Власний капітал 272 000 000 000 ₽
Власник(и) Газпром і Газфондd
Співробітники 18 858 осіб
Холдингова компанія Газпром
Дочірні компанії
  • Газпром-Медіа і Белгазпрамбанкd[2]
  • gazprombank.ru(рос.)
    gazprombank.ru/en/(англ.)
    CMNS: Газпромбанк у Вікісховищі

    Газпромбанк — один з найбільших банків Росії. Головний офіс розташований у Москві.

    Діяльність[ред. | ред. код]

    Крім газової галузі Газпромбанк надає банківські послуги підприємствам і співробітникам інших галузей реального сектора економіки (хімічної, атомної промисловості, машинобудування, оборонного комплексу та ін.). У числі клієнтів Газпромбанка — близько 3 мільйонів фізичних і близько 45 тисяч юридичних осіб.

    Банк забезпечує кредитування і фінансове обслуговування таких великих міждержавних проектів, як «Ямал-Європа» — з будівництва газопроводу з Сибіру до Європи; «Блакитний потік» — з транспортування газу по дну Чорного моря до Туреччини; прокладку газопроводів по території Центральної, Східної та Південної Європи. Організовується система банківського обслуговування перспективних проектів ВАТ «Газпром» в районах Сибіру і Далекого Сходу щодо постачання російського газу в Китай, Японію, Південну Корею. До складу бізнесу довірчого управління групи Газпромбанку входить ЗАТ «Газпромбанк — Управління активами».

    У складі регіональної мережі Газпромбанку 43 філії і три дочірніх і залежних російських банку: «Кредит Урал Банк» (Відкрите акціонерне товариство); ВАТ АКБ «ЄВРОФІНАНС Моснарбанк»; АБ «ГПБ-Іпотека» (ВАТ). Газпромбанк бере участь в капіталі трьох зарубіжних банків — Белгазпромбанка (Білорусь), Арексімбанка (Вірменія) і Gazprombank (Switzerland) Ltd в місті Цюрих (Швейцарія). ГПБ (ВАТ) також відкриті представництва в Пекіні (Китай), Улан-Баторі (Монголія) і Нью-Делі (Індія).[3]

    Газпромбанк є учасником проекту ЗАТ «оптиковолоконною Системи» (Саранськ), спільно з ВАТ «Роснано» (якій належить 47,725 %[4]) і республікою Мордовія.

    Зміна (і смерті) топ-менеджменту у 2022 році[ред. | ред. код]

    29 січня 2022 знайшли мертвим главу транспортної служби Газпром-інвест Леоніда Шульмана[5].

    25 лютого 2022 знайшли мертвим у петлі заступника генерального директора Єдиного розрахункового центру «Газпрому» Олександра Тюлякова[6].

    У березні 2022 року звільнився і поїхав до Києва віце-президент Газпромбанку Ігор Волобуєв[7], де зібрався вступити до тероборони.

    18 квітня 2022 року застрелили разом із сім'єю чинного[8] віце-президента «Газпромбанку» Владислава Аваєва[9]. Деякі ЗМІ помилково вказували на його посаду — «колишній віце-президент»[8].

    Примітки[ред. | ред. код]

    1. Рейтинг крупнейших компаний России по объему реализации продукцииExpert RA.
    2. а б https://belgazprombank.by/uploads/userfiles/files/audit_2021.pdf
    3. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 вересня 2016. Процитовано 8 серпня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
    4. Роснано получило 47,7% производителя оптоволокна с нанопокрытием. РИА Новости. 17 жовтня 2011. Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 8 серпня 2016. (рос.)
    5. Топ-менеджера «Газпром инвеста» нашли мертвым в коттедже в Ленобласти. Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
    6. Нехороший поселок. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
    7. Вице-президент Газпромбанка Игорь Волобуев уехал в Киев. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
    8. а б Вице-президент российского «Газпромбанка» Игорь Волобуев уехал из России и вступил в ТРО. Архів оригіналу за 27 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
    9. В Москве нашли убитыми бывшего вице-президента «Газпромбанка» и его семью. Архів оригіналу за 21 квітня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.