Книги в червоній палітурці

Книги в червоній палітурці
Книги в красном переплёте
Жанр	поезія
Автор	Цвєтаєва Марина Іванівна
Мова	російська
Написано	1908
Опубліковано	1910
Видання	"Вечірній альбом"
Переклад	Ігор Папуша, Валерія Богуславська
Цикл	"Дитинство"
Цей твір у Вікіцитатах

«Книги в червоній палітурці» , «Книжки в обкладинках червоних» (рос. Книги в красном переплёте) — вірш М. Цвєтаєвої з її дебютної збірки «Вечірній альбом» 1910 року, написаної у формі щоденника.

Історія створення

Вірш входить у цикл «Дитинство» і є автобіографічним твором — спогадом 18-річної авторки про власне дитинство, нерозривно пов'язане з відкриттям чудового світу книжок, пристрасть до яких була результатом сімейного виховання і передалась від матері дітям:

	«Вона відкрила їм очі на вічне диво природи, яке ніколи не зраджує людину, подарувала їм чимало радощів дитинства, чари сімейних свят, різдвяних ялинок, дала їм у руки найкращі у світі книжки - ті, що прочитуються вперше; біля неї завжди було вільно розуму, серцю,уяві".
— зі спогадів доньки М.Цвєтаєвої Аріадни Ефрон

Світ книжок у поезії є символом родинного затишку і дитинства, а книжкові герої для поетеси не тільки вигадані персонажі, а й цілком реальні особи, до яких можна звертатися, як до рівних, за яких можна хвилюватися і переживати, як це робить лірична героїня твору, залюблена у пригоди героїв Марка Твена . Книжки дитинства для Цвєтаєвої -— «незрадливі любі друзі …в старій червоній палітурці», а книжкові персонажі— «золоті імена», з якими можна іти у доросле життя.

Особливості композиції та стилістики твору

За формою це поетична замальовка дитячих і юнацьких переживань авторки. Сюжетом поезії є події внутрішнього життя юної героїні, плин її думок, образів і відчуттів у переплетінні з напруженими сюжетними епізодами романів Марка Твена "Пригоди Тома Соєра", "Пригоди Геккельбері Фіна", та "Принц та жебрак".

Для того, щоб передати хвилювання юної героїні, Цвєтаєва використовує незвичайний синтаксис речень - простий, але різноманітний і напружений: оклики, запитання,незавершені речення, вставні конструкції і тире .

Психологічною кульмінацією вірша є риторичне запитання: «О, чом би між червоних книг / Під лампою знов не заснути?», в якому звучить ціла гама почуттів: любов до читання, і туга за щасливим , затишним дитинством, і печаль від неможливості повернення в минуле.

У вірші Цвєтаєва згадує і улюблених композиторів: Гріга, Шумана, Кюї, кожен із яких у своїй музичній творчості звертався до казкових сюжетів і фольклорних образів.Настрій твору— світлий і радісний, з нотками ностальгічного смутку за дитинством, що минає, з його незмінними супутниками— книжками улюблених письменників і літературними героями.

Українські переклади поезії

Оригінал М.Цвєтаєвої	Переклад Ігоря Папуші	Переклад Валерії Богуславської	Переклад Богдана Сторохи
Из рая детского житья Вы мне привет прощальный шлёте, Неизменившие друзья В потёртом, красном переплёте.	З раю моїх дитячих літ Ви, незрадливі любі друзі, Шлете мені палкий привіт В старій червоній палітурці.	З дитячих раювань моїх Розраду несете мені ви, Червоні палітурки книг, Мої ви друзі незрадливі.	Із раю, де я ще дитя. Мені шлете свої привіти, Одвічні друзі на життя, В червону палітурку вшиті.
Чуть лёгкий выучен урок, Бегу тотчас же к вам бывало. — «Уж поздно!» — «Мама, десять строк!»… Но к счастью мама забывала.	Що тільки вивчу я урок Відразу йду до вас бувало. — Вже пізно! — мамо, лиш рядок!... Та мати завше забувала.	Урок ледь вивчу — й навтьоки До вас: усе, здавалось, мало.   — Вже пізно! — Мамо, три рядки!.. На щастя, мама забувала.	Лишень я вивчу свій урок. Тоді, бува, до вас біжу я. — Вже пізно! — Мамо, ще рядок!.. Вона ж, на щастя, не слідкує.
Дрожат на люстрах огоньки… Как хорошо за книгой дома! Под Грига, Шумана и Кюи Я узнавала судьбы Тома.	На лампі мерехтять вогні… Як гарно з книгою у хаті! Під Гріга, Шумана, Кюї Про долю Тома запізнати.	Від люстри вогники тремкі. Як з книжкою чудово вдома! Під Ґріґа, Шумана, Кюї Я проживала долю Тома.	У люстрі вогник миготить... Із книгою так добре вдома! Під Гріга, Шумана, Кюї Я пізнавала долю Тома.
Темнеет… В воздухе свежо… Том в счастье с Бэкки полон веры. Вот с факелом Индеец Джо Блуждает в сумраке пещеры…	Вже смеркло, холод у вікно… Том з Беккі з вірою чекають. І смолоскип індійця Джо У сутінках печер блукає.	Смеркає. Крізь духмяність лип Щасливий з Беккі Том. Знічев'я. Джо-індіанець смолоскип Узяв і никає в печері.	Вечірня сутінь, свіжість, щем... Том разом з Беккі щиро вірить. Ось Індіанець Джо з вогнем В печері темній зло сновидить...
Кладбище… Вещий крик совы… (Мне страшно!) Вот летит чрез кочки Приёмыш чопорной вдовы, Как Диоген живущий в бочке.	На цвинтарі десь крик сови… (Боюсь!) Біжить — крізь темінь стежка Хлопчина, прийма у вдови, Як Діоген, що в бочці мешка.	От цвинтар. Віщий крик сови. (Вжахнусь!) Не винний у крадіжці, Гек, що не втримавсь у вдови, Як Діоген, що жив у діжці.	І цвинтар... Віщий гук сови... (Як страшно!) Мчить через купини Приймак бундючної вдови, Як Діоген, схиливши спину.
Светлее солнца тронный зал, Над стройным мальчиком — корона… Вдруг — нищий! Боже! Он сказал: «Позвольте, я наследник трона!»	Сіяє в залі трону лак Над юнаком – корона вежить Раптом (О Господи!) — жебрак, Ще й мовить: Трон мені належить!»	Світліш од сонця тронний зал, Над хлопчаком струнким — корона. Жебрак, що раптом проказав: — Даруйте, спадкоємець трону — це я.	Ясний, як сонце, тронний зал, Над хлопчиком струнким корона... О Боже! Злидар!.. Він сказав: «Я нині спадкоємець трону!»
Ушёл во тьму, кто в ней возник. Британии печальны судьбы… — О, почему средь красных книг Опять за лампой не уснуть бы?	Та кожен знову в пітьмі зник. Британії судьба — страждати… —Та чом би серед любих книг Знов з лампою не задрімати?	В пітьмі — він і двійник. Британію стрясають смути. — О, чом би між червоних книг Під лампою знов не заснути?	Хто з темряви той в ній і зник. Британії печальні долі... — Чому ж серед червоних книг Заснути знов не маю волі?
О золотые времена, Где взор смелей и сердце чище! О золотые имена: Гекк Финн, Том Сойер, Принц и Нищий!	О золоті мої часи, Палає серце на папері! Та й імені ці золоті: Жебрак, принц, Том і Геккельбері!	Легенди золотих часів. Відвага — з чистою красою! О, золотих імен засів: Принц і жебрак, Гек Фінн, Том Сойєр!	О золота ця сторона, Де погляд вільний, в серці вирій! О золоті ці імена: Гек Фінн. Том Сойєр, Принц і Злидар!

Література

• Козорог, О., Дедушек, Т. (2020). Світ французької історії та дитячої книги в ранній ліриці Марини Цвєтаєвої. Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г. С. Сковороды, 4(70), 83-92. doi: https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.13
• Шенкман В. Стихотворение М. Цветаевой Книги в красном переплёте — Литература. 2009. — 2 — С. 6-9. https://lit.1sept.ru/article.php?ID=200900105 [Архівовано 4 січня 2022 у Wayback Machine.]
• Цвєтаєва М. Книги в червоній палітурці: [переклад Богдана Сторохи]. // Ніколенко О. М. Світова література: підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. М. Ніколенко,Т. М. Конєва, О. В. Орлова та ін. – К.: Грамота, 2013. – С. 261 – 263.
• Цвєтаєва М. Книги в червоній палітурці: [переклад Валерії Богуславської]. // Ніколенко О. М. Зарубіжна література. 5 кл. підруч. для закл. загальн. середн. освіти / О. М. Ніколенко, Т. М. Конєва, О. В. Орлова, М. О. Зуєнко, О. І. Кобзар. — Вид. 2-е, доопрацьоване відповідно до чинної навчальної програми. — К.: Грамота, 2018. — С. 233-234. — ISBN 978-966-349-664-1.