Микільська церква (Таганрог)
| Микільська церква | |
|---|---|
|
| |
| 47°12′21″ пн. ш. 38°56′06″ сх. д. / 47.20611111002777704° пн. ш. 38.935000000027777389° сх. д.Координати: 47°12′21″ пн. ш. 38°56′06″ сх. д. / 47.20611111002777704° пн. ш. 38.935000000027777389° сх. д. | |
| Країна |
.svg){kind=small} Росія |
| Розташування | Таганрог |
| Тип |
церква house churchd і втрачена спорудаd |
| Адреса | вул. Чеховаd |
  Микільська церква Микільська церква (Росія) | |
 | |
Микільська церква (рос. Никольская церковь; Домовая церковь Николая Чудотворца) — колишня хатня церква православного обряду при Микільському дитячому притулку, що діяла в місті Таганрог з середини ХІХ до 20-х років ХХ століття.
Адреса: Росія, Ростовська область, м. Таганрог, на місці сучасного будинку по вул. Чехова[ru], 49/27.
Історія[ред. | ред. код]
Після того, як у 1839 році Правлячим сенатом було затверджено положення про дитячі притулки, влада міста вирішила відкрити такий притулок і було розпочато збір коштів. Притулок було названо Микільським і відкрито 6 грудня 1851 року в будинку купця Сарі, який пожертвував заради цього своїм домоволодінням. Піклувальницею притулку затвердили княгиню Катерину Микитівну Лівен — дружину градоначальника Олександра Карловича Лівена, пізніше — Олену Марківну Лакієр — дружину російського історика Олександра Борисовича Лакієра. Притулок був розрахований на 40 дітей віком від 4 до 7 років. У влаштуванні притулку брали участь відомі містяни того часу.
Будинок купця Сарі являв собою одноповерховий будинок з колонами. Пізніше купець Василь Миколайович Третьяков добудував на розі нинішньої вулиці Чехова № 49 (тоді — Поліцейської № 37) і Добролюбовського (тоді - Успенського) провулку будівлю хатньої церкви святого Миколая. На північно-східному боці будинку було встановлено храмовий образ Святителя Миколая.
У роки Радянської влади 1923 року храм був закритий, а притулок перетворили в дитячий будинок. Згодом там знаходився житловий будинок.
У 1950-ті роки будівлю колишнього дитячого притулку було знесено і на його місці побудували 4-поверховий будинок з магазином, який місцеві жителі називають «професорським» через те що він призначався для співробітників місцевого Радіотехнічного інституту [1].
Духовенство[ред. | ред. код]
Одним з останніх настоятелів Микільської церкви був Григорій Моісеєв.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гаврюшкин О. П., "Никольская церковь домовая", Энциклопедия Таганрога, Таганрог: Антон, 1998, с. 370
- Киричек М. С., "Николаевский детский приют", Энциклопедия Таганрога, Таганрог: Антон, 1998, с. 367, 369
- Газета «Радиосигнал» № 16 от 27 октября 2011 г.
- Чаленко С. Детство, которое хотели принести в жертву // Таганрогская правда. — 2014. — 14 февр. — С. 2.
Посилання[ред. | ред. код]
- «Таганрогский Никольский храм при детском приюте» [Архівовано 22 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)— сторінка відкритої православної енциклопедії «ДРЕВО»
- «Таганрог. Домовая церковь Николая Чудотворца при Николаевском детском приюте» [Архівовано 15 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гаврюшкин О. П. «Никольская церковь домовая» [Архівовано 12 травня 2019 у Wayback Machine.] Энциклопедия Таганрога «Таганрог: от А до Я» с.356. (рос.)
- Киричек М. С., «Николаевский детский приют» [Архівовано 12 травня 2019 у Wayback Machine.] Энциклопедия Таганрога «Таганрог: от А до Я» с.355—356. (рос.)
- «Профессорский дом (TR/22552)» [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Профессорский» дом [Архівовано 1 липня 2017 у Wayback Machine.]