Нанайська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нанайська мова
Поширена в Хабаровський край, Приморський край (Росія)
Регіон Далекий Схід
Носії 1 347
Писемність кирилиця
Класифікація Алтайські мови >> Тунгуські мови >> Південнотунгуські мови
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3 gld

Нанайська мова — мова нанайців, що проживають в Хабаровському та Приморському краях Російської Федерації. Належить до південної гілки Тунгуської мовної родини. Нанайська — аглютинативна синтетична мова номінативного устрою. Як і в інших Алтайських мовах у ній спостерігається сингармонізм голосних.

Поширення[ред. | ред. код]

Нанайська мова поширена в кількох районах на Далекому Сході:

Діалекти[ред. | ред. код]

Існує кілька класифікацій діалектів Нанайської мови:

  1. Класифікація Липської-Вальнрод 1927 року: сунгарійський, верхньоамурський, уссурійський, урмінський, курський, середньоамурський, нижньоамурський.
  2. Класифікація Суніка 1962 року, згідно якого нанайська мова поділяється на два діалекти, що розпадаються на ряд говорів:
    • середньоамурський — сакачі-алянський, найхінський, болонський, джуенський, гарінський говори;
    • верхньоамурський — кур-урмійський, бікінський, правобережний амурський, сунгарійський, уссурійський говори.
  3. У класифікації Сем 1976 року діалектна структура представлена ​​інакше: замість двох наріч (середньо- і верхнеамурського), як у Суника виділяються верхньо-, середньо- і нижньоамурське наріччя, які поділяються на ряд діалектів:
а) Верхньоамурське наріччя: правобережний амурський, сунгарійський, бікінський (уссурійський, кур-урмійський діалекти;
б) Средньоамурске наріччя: сікачі-алянський, найхинський, джуенський діалекти;
в) Нижньоамурське наріччя: болонський, еконський, горинський діалекти.

Соціолінгвістична ситуація[ред. | ред. код]

Ситуація з функціонуванням і розвитком нанайської мови, як і в цілому малих мов Росії є несприятливою. Кількість нанайців в світі складає 11883 особи, з них в Хабаровському краї проживають 8940 чоловік, володіють же мовою приблизно 100–150 осіб старшого віку.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Documentation for ISO 639 identifier: ulc. ISO 639-3. SIL International. 2009. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 27 квітня 2014.
  • Языки народов Сибири, находящиеся под угрозой исчезновения. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 27 квітня 2014.