Обмежена відповідальність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Обме́жена відповіда́льність (англ. Limited Liability)  — фінансова відповідальність володарів (учасників, акціонерів) компанії, обмежена сумою фактично вкладеними у підприємство коштами шляхом участі у його статутному капіталі або придбанні його акцій, на відміну від наприклад повної відповідальності, де учасники відповідають також іншим своїм майном.

Опис[ред. | ред. код]

Обмежена відповідальність розглядається багатьма економістами як засіб стимулювання підприємництва[1][2][3][4], як організації дрібного бізнесу, так і випуску акцій та залучення інвесторів для фінансування діяльності підприємства.

Серед різних форм організації підприємств у економічно-правових системах світу принцип обмеженої відповідальності присутній лише в частині, а також змінюється ступінь обмеження відповідальності, напр. учасник, який є директором, несе додаткову відповідальність.

В 1989 році Європейський союз прийняв Директиву «Twelfth Council Company Law Directive»,[5], якою зобов'язав країни-учасники ЄС внести зміни до свого законодавства, які дозволяють утворення форми підприємництва з обмеженою відповідальністю для фізичних осіб (напр. ТОВ з одним учасником чи фізичні особи-підприємці).

Україна[ред. | ред. код]

В Україні формами підприємств з обмеженою відповідальністю є Товариство з обмеженою відповідальністю та акціонерне товариство, учасники /акціонери яких несуть ризик збитків у межах їх внесків до статутного/акціонерного капіталу, а додаткові вимоги до учасників не висуваються (на відміну від повного чи командитного товариства)[6]. Фізична особа-підприємець в Україні не користується обмеженою відповідальністю.

Критика[ред. | ред. код]

Деякі критики доводять, що обмежена відповідальність надає переваги кредиторам, які можуть домовитись з підприємством про додаткове забезпечення/страхування, а от борги підприємства перед малими кредиторами залишаються в такому випадку незабезпеченими. Інші вважають, що обмежена відповідальність позитивно впливає на розвиток підприємництва, однак не повинна поширюватись на випадки завдання екологічної шкоди, фізичної чи моральної шкоди особі.[7][8][9]

Анархо-капіталіст Мюррей Ротбард у своїй праці «Влада та ринок: Держава та економіка» (1970) критикував обмежену відповідальність у англійському праві, одночасно зазначаючи, що аналогічні види підприємництва можуть теоретично виникнути в результаті спільної та добровільної згоди учасників філософського вільного ринку[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Meiners et al. (1979)
  2. ↑ Halpern et al. (1980)
  3. ↑ Easterbrook & Fischel (1985)
  4. ↑ David Millon. PIERCING THE CORPORATE VEIL, FINANCIAL RESPONSIBILITY, AND THE LIMITS OF LIMITED LIABILITY (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 вересня 2013. Процитовано 2012.
  5. ↑ 89/667/EEC. Архів оригіналу за 26 вересня 2013. Процитовано 28 березня 2015.
  6. ↑ http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 [Архівовано 22 квітня 2015 у Wayback Machine.] ЗУ «Про господарські товариства»
  7. ↑ Grossman (1995)
  8. ↑ Hansmann & Kraakman (1991)
  9. ↑ Grundfest, J.A. (1992). The limited future of unlimited liability: a capital markets perspective. Yale Law Journal. 102 (2): 387—425. doi:10.2307/796841. JSTOR 796841.
  10. ↑ Влада і ринок: Держава і економіка (Power and Market. Government and the Economy) [Архівовано 22 серпня 2006 у Wayback Machine.].(рос.)

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]


Фінанси Це незавершена стаття з фінансів.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Обмежена_відповідальність&oldid=35059249