Сирзи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сирзи (башк. Һырҙы) — плем'я в складі табинської групи башкирів.

Родовий склад[ред. | ред. код]

Родові підрозділи: курман, кирктар, урюк, абел.

Етнічна історія[ред. | ред. код]

Сирзинці мають давньотюркське походження. Етнічна історія племені сирзи тісно пов'язана з історією кара-табинського роду.

Розселення[ред. | ред. код]

У XVI столітті сирзинці розселилися по сусідству з племенем кувакан в долині річок Ай і Юрюзань. Тут збереглися топоніми Сирзинский юрт (башк. Сырзы йорт), Сирзинське кладовище (башк. Сырзы зиярат). Пізніше сирзинці перекочували в Зауралля і зайняли територію в межиріччі Течі і Міаса.

Після приєднання Башкортостану до Російської держави, вотчинні землі сирзинців склали Сирзинську волость Сибірської дороги. Наприкінці XVIII—XIX ст. територія розселення племені була включена до складу Єкатеринбурзького і Челябінського повітів, а в період кантонної системи управління — у 2-й, 5-й башкирські кантони.

Нині землі сирзинців входить до Аргаяшський район Челябінської області.

Література[ред. | ред. код]

  • Йәнғужин Р. З. Башҡорт ҡәбиләләре тарихынан. Өфө, 1995. (башк.)
  • Кузеев Р. Г. Происхождение башкирского народа. М., 1974.
  • История башкирских родов. Салъют, Терсяк, Сынрян, Бикатин, Сырзы, Шуран. Том 19 / С. И. Хамидуллин, Б. А. Азнабаев, И. З. Султанмуратов, И. Р. Саитбатталов, Р. Р. Шайхеев, Р. Р. Асылгужин, А. М. Зайнуллин, В. Г. Волков, А. А. Каримов — Уфа: ИИЯЛ УНЦ РАН; Китап, 2016. — Б. 160, 165. — ISBN 978-5-85051-605-5.
  • Асфандияров А. З. История сёл и деревень Башкортостана и сопредельных территорий — Уфа: Китап, 2009. — 744 б. — ISBN 978-5-295-04683-4.

Посилання[ред. | ред. код]