Татська мова
| Татська мова | |
|---|---|
| зуун таті, zuhun tati | |
 Розповсюдження татської мови (жовтим) | |
| Поширена в | Росія, Азербайджан |
| Регіон | Дагестан |
| Писемність | кирилиця, латиниця (Татська писемність) |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 |
ttt — татська мова jdt — діалект гірських євреїв |
Та́тська мо́ва — група діалектів татів, гірських євреїв і вірмено-татів. Належать до південно-західної підгрупи іранських мов. Розповсюджена в Азербайджані та Росії (Південний Дагестан). Число мовців у Росії близько 3 тис. людей (2002 р., перепис)[1]. Число мовців у Азербайджані точно не відомо.
Варіанти назв — «зуһун таті», «парсі», «фарсі» чи за назвою місцевості, напр. «лахиджи» від назви с. Лахидж. В Азербайджані розповсюджена в Апшеронському, Кубинському, Дивичинському, Хизинському, Сіазанському, Ісмаіллінському та Шамахинському районах; у Росії — в Південному Дагестані.
Деякі вчені вважають татську мову діалектом перської мови (лахджа-йе таті)[2]. Від сучасної перської вона відрізняється наявністю ротацизму (відповідністю у відомих положеннях звука «r» перському «d»), звичайною відсутністю ізафету, збереженням низки питомих середньоперських архаїзмів, збереженням іранського v- у початковій позиції. У граматиці — препозитивною якісною означальною конструкцією, відсутністю займенникових енклітик, наявністю низки вторинних особових і невідмінюваних форм дієслова, аналітичних за походженням. Має структурний і лексичний вплив азербайджанської мови. У своїй лексиці татська мова також вельми близька до перської, з відповідним урахуванням фонетичних змін. Із двох типів означальної конструкції, відомих іранським мовам, у татській мові розповсюдженіший тип із препозицією означення, що структурно збігається з аналогічною конструкцією в талиській мові[3][4].
Історично татська мова виходить до середньоперських говірок переселенців у Закавказзі, що відчули в подальшому могутній вплив із боку класичного фарсі.
Вивчення персомовних творів середньовічних авторів Закавказзя (Хагані) виявляє в них наявність низки особливостей, властивих татській мові[5]. Це говорить про те, що прототип нинішньої татської мови почав складатися в Закавказзі у XI-XII ст.
Наразі татська мова вельми подріблена відносно говірок[6]. Кожні два-три поселення мають свою говірку, відмінність якої від сусідніх добре усвідомлюється мовцями. Для визначення меж між групами говірок істотне значення має значна різниця між шиїтськими та суннітськими говірками. Значний пласт запозичень становлять тюркизми й арабізми. Російські запозичення у великій кількості надходять у післяреволюційний час. Запозичення з міських мов не ідентифіковані.
Мова поки ще недостатньо вивчена. В Азербайджанській Республіці офіційного статусу не має та не викладається. Писемність на основі азербайджанської латиниці. Як літературну мову таті використовують азербайджанську мову. Також висуваються пропозиції використовувати як літературну мову татів перську мову, яка була такою аж до кінця XIX ст.[джерело?]
Посилання[ред. | ред. код]
- Он-лайн словник гірсько-єврейської мови [Архівовано 19 червня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- Зуун джуурі, або гірсько-єврейська мова [Архівовано 9 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (немало відомостей про граматику, зокрема відмінювання неправильних дієслів)(рос.)
- Короткий розмовник гірсько-єврейської мови [Архівовано 17 липня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- Он-лайн бібліотека [Архівовано 3 грудня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Агарунов Я. М., Агарунов М. Я. Татско (еврейско)-русский словарь. — М., 1997.(рос.)
- Дадашев М. Б. Русско-татский (горско-еврейский) словарь. — М., 2006.(рос.)
- Грюнберг А. Л. Язык североазербайджанских татов. — Л., 1963.(рос.)
- Грюнберг А. Л., Давыдова Л. Х. Татский язык, в кн: Основы иранского языкознания. Новоиранские языки: западная группа, прикаспийские языки. — М., 1982.(рос.)
- Грюнберг А. Л. Татский язык. // Языки мира / РАН. Ин-т языкознания; Редкол.: В. Н. Ярцева (пред.) и др. — М.: Индрик, 1997. — Иранские языки. Ч. 1: Юго-западные иранские языки / Редкол.: В. С. Расторгуева (отв. ред.) и др. — 207 с.(рос.)
- Миллер Б. В. Таты, их расселение и говоры. — Баку, 1929.(рос.)
- Миллер Б. В. Материалы для изучения еврейско-татского языка. — СПб., 1892.(рос.)
- Миллер Б. В. Опыт грамматики татского языка. Ч. 2. — М., 1907.(рос.)
- Миллер Б. В. Очерки морфологии еврейско-татского наречия. — СПб., 1892.(рос.)
- Миллер Б. В. Татские этюды. Ч. 1. Тексты и татско-русский словарь. — М., 1905.(рос.)
- Соколова В. С. Очерки по фонетике иранских языков. Ч. 1. — М.—Л., 1953.(рос.)
- Ширвани Хагани Диван.(рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Перепис населення Росії за 2002 р. [Архівовано 6 лютого 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ «Borhan-e qate’», т. I, Tehran, 1951, с. 41
- ↑ Грюнберг А. Л., Давидова Л. Х. Татська мова, в кн: Основи іранського мовознавство. Новоіранські мови: західна група, прикаспійські мови. М., 1982.(рос.)
- ↑ Соколова В. С. рос. Очерки по фонетике иранских языков. Ч. 1. М.-Л., 1953(рос.)
- ↑ Хагані. Диван
- ↑ Еврейско-татский язык // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||