Туризм у Татарстані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Туристи біля собору «Всіх скорботних Радість», Свиязьк, Зеленодольський район, Татарстан

Туризм в Татарстані — одна з найважливіших галузей розвитку економічного благополуччя і загального культурного вдосконалення в регіоні; це обумовлено особливою значущістю історичної спадщини і привабливістю республіки для туристів: Казань — столиця Республіки Татарстан, — увійшла в ТОП-10 кращих туристичних напрямків Росії за версією порталу Trip Advisor[1] і аналітичного агентства «ТурСтат»[2], і знаходиться на 4 місці за підсумками літнього сезону 2017 року.

На території Татарстану розташовані три з 29 російських об'єктів культурної спадщини ЮНЕСКО[3]: Казанський кремль, Успенський собор і монастир острів-граду Свіязьк, Архітектурно-історичний комплекс Булгар. Такому статусному рівню сприяє діяльність Республіканського фонду «Відродження» під головуванням Мінтимєра Шаймієва, який курує роботи з відтворення важливих культурних об'єктів і благоустрою туристичних центрів[4].

Історія[ред. | ред. код]

З 1996 року офіційним розвитком туризму в республіці займався Державний Комітет Республіки Татарстан з фізичної культури, спорту і туризму; в 2005 році утворено Міністерство у справах молоді, спорту і туризму Республіки Татарстан, а в 2014 році створено окремий Державний Комітет Республіки Татарстан по туризму[5].

Ключову роль у виборі вектора розвитку сучасного туризму в Татарстані зіграла Всесвітня літня Універсіада в Казані (2013 р.). Подія стала свого роду каталізатором професіоналізації гостинності і визначила подальше вдосконалення в галузі — на II Казанському міжнародному туристичному форумі «Орієнтири майбутнього» було відзначено позитивний вплив Універсіади на зростання туристичного потоку: в дні змагань в столицю Татарстану з'їхалися представники 170 країн світу, побували понад 150 тис. туристів, відкрилося 13 нових готелів[6]. Універсіада сприяла зростанню готельного і ресторанного бізнесу, удосконаленню інфраструктури по республіці, актуалізації історичної спадщини, підтримці національних культур регіону[7]. Проведення Всесвітніх студентських ігор у Казані не тільки значно підняло статус міста, а й вплинуло на соціально-економічний розвиток Республіки Татарстан (РТ) і на економічну систему Росії в цілому[8][9].

Казань Арена — футбольний стадіон четвертої категорії УЄФА, відкритий напередодні Всесвітньої Універсіади — 2013.

У 2014 році відзначено випередження темпів розвитку туризму в Татарстані в порівнянні з іншими регіонами[10].

За 2015 р. (рік проведення в Казані Чемпіонату світу з водних видів спорту 2015) турпотік в Татарстан склав приблизно 2,7 млн осіб[11].

У 2016 році за підтримки Держкомітету з туризму РТ був створений офіційний туристичний бренд Visit Tatarstan[12][13] і спеціальний онлайн-ресурс на допомогу туристам, охочим відвідати республіку.

За даними на початок жовтня 2017 р. турпотік в республіку збільшився на 10 % (в порівнянні з попереднім роком), чому також посприяв захід світового рівня — Кубок конфедерацій[14].

Освіта[ред. | ред. код]

Професійною освітою за напрямом «туризм» в Татарстані займаються:

Туристичні форуми[ред. | ред. код]

Починаючи з 2011, кожні 2 роки в Казані проводиться Міжнародний туристський форум «Орієнтири майбутнього»[15].

У 2016 році в столиці Татарстану був проведений регіональний туристичний форум «Туризм в Росії. Перспективи і можливості 2016»[16].

У 2017 році в Казані пройшов Регіональний туристичний форум[17].

Портрет туриста[ред. | ред. код]

Згідно з дослідженням АНО «Центр розвитку туризму Республіки Татарстан»[18], туристи відвідали республіку в 2016 році, в основному — сімейні люди, які мають вищу освіту, двох вікових категорій: 26 — 35 років і 46 — 60 років; частіше подорожують на поїзді (приблизно 50 %); основна мета поїздок — провести відпустку. Дослідження також показало, що середній дохід мандрівника, який відвідав Татарстан, від 20 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Туристична інфраструктура[ред. | ред. код]

Готель «Шаляпін Палас Готель», Казань

У Татарстані функціонують міжнародні аеропорти «Казань» і «Бегішево», а також аеропорт федерального з'єднання «Бугульма». У республіці діє залізничне сполучення РЗД.

У туристичних центрах розташовуються готелі, отелі (зареєстровано 392 на серпень 2017 року[19]) і хостели. У столиці республіки, наприклад, за кількістю місць для розміщення туристів лідирують чотиризіркові готелі з середньою вартістю номера 3 771 руб., а за загальною статистикою, без урахування готелів без зірок, найбільше тризіркових готелів із середньою вартістю номера 2 439-3 105 рублів[20].

За даними Росстату, Татарстан на 2017 рік є лідером серед регіонів ПФО по обороту в ресторанах і кафе — близько 15,6 млрд рублів[21].

Туристичні ресурси історико-культурного значення[ред. | ред. код]

Кул-Шаріф — головна джума-мечеть республіки Татарстан, розташована на території Казанського Кремля

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Халіт Альменова-Халіт Стилі і форми татарської архітектури Казані 1920-х — початку 1960-х рр. — Казань: Татарське книжкове видавництво, 2016 р
  • Знамениті люди про Казанський край. [Вип.1, 2] / Упоряд. А. В. Гарзавіна. — Казань: Татар. кн. вид-во, 1987—1990.
  • Карташова Л. Б. Місця заповідні. — Казань: Ідел-Пресс, 2007. — 296 с
  • Республіка Татарстан: пам'ятники історії і культури — Казань: Ейдос, 1993—456с
  • Казань в пам'ятках історії та культури. Під ред. С. С. Айдарова, А. Х. Халікова, М. Х. Хасанова, І. Н. Алєєва. — Казань, 1982
  • Республіка Татарстан. Захоплююча подорож Під ред. Юлії Андрєєвої — Казань, Видавничий дім «ЛОГОС» 2013

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ 10 лучших туристических направлений — Россия.
  2. ↑ Казань заняла 4 место в рейтинге туристических городов России // inkazan.
  3. ↑ Минниханов: «Успехом стало включение в список наследия ЮНЕСКО Успенского собора и монастыря Свияжска» // Челнинские известия.
  4. ↑ В Татарстане восстановительные работы на объектах историко-культурного наследия продолжатся // Казанские ведомости.
  5. ↑ История министерства (рос.). mdms.tatarstan.ru. Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017.
  6. ↑ Татарстану необходимо сохранить интерес туристов, который возрос в период проведения Всемирной летней Универсиады 2013 года в Казани // Элита Татарстана.
  7. ↑ Муртазина Г.Р. Комплексное развитие туристской инфраструктуры на примере г. Казань // Вестник ТИСБИ. Архівовано з джерела 13 жовтня 2017.
  8. ↑ Оценка влияния крупных региональных инвестиционных проектов на социально-экономическое развитие региона на примере проекта «универсиада-2013» // Вестник Астраханского государственного технического университета. Архівовано з джерела 13 жовтня 2017. Процитовано 2020-06-30.
  9. ↑ В Казани обсудили перспективы развития сферы туризма в Республике Татарстан // Татар-информ.
  10. ↑ Развитие туристкой отрасли в республике Татарстан // Международный научно-исследовательский журнал.
  11. ↑ Туризм в Татарстане: "Цифра в 18,4 млрд рублей - это уже отрасль" // Tatcenter.
  12. ↑ Visit Tatarstan: "1001 удовольствие" обошлось в 2 млн рублей // Tatcenter.
  13. ↑ Разработка программы Visit Tatarstan обошлась в 2 млн. рублей // «БИЗНЕС Online».
  14. ↑ Казань за восемь месяцев посетили 2,2 млн туристов // Московский Комсомолец.
  15. ↑ Комплексное управление туристскими территориями обсудят на KAZAN TOURISM FORUM 2017 // Реальное время.
  16. ↑ Форум «Туризм в России. Перспективы и возможности 2016» пройдет в Казани // Татар-информ.
  17. ↑ Региональный туристический форум в Казани // Эксперт Татарстан. Архівовано з джерела 13 жовтня 2017. Процитовано 2020-06-30.
  18. ↑ Центр развития туризма Республики Татарстан: статистика и аналитика.
  19. ↑ Кризис привел к росту числа гостиниц в Поволжье // Реальное Время.
  20. ↑ Взрывной рост посещаемости Свияжска и половинная загрузка отелей Казани // Реальное Время.
  21. ↑ Башкирия вошла в пятерку регионов ПФО с высоким оборотом общественного питания // Ufacitynews.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Туризм_у_Татарстані&oldid=39250963