Церква Костянтина і Олени (Таганрог)
| Церква Костянтина і Олени | ||||
|---|---|---|---|---|
|
| ||||
| 47°12′42″ пн. ш. 38°56′18″ сх. д. / 47.21180000002777177° пн. ш. 38.93850000002777278° сх. д.Координати: 47°12′42″ пн. ш. 38°56′18″ сх. д. / 47.21180000002777177° пн. ш. 38.93850000002777278° сх. д. | ||||
| Країна |
.svg){kind=small} Росія,  Російська імперія і .svg){kind=small} СРСР | |||
| Розташування | Таганрог | |||
| Тип | церква і втрачена спорудаd | |||
| Стиль | архітектура неокласицизму | |||
| Дата заснування | 1862 | |||
| Початок будівництва | 1782 | |||
| Побудовано | 1782 | |||
|
Основні дати: | ||||
  Церква Костянтина і Олени Церква Костянтина і Олени (Росія)  Церква Костянтина і Олени Церква Костянтина і Олени (СРСР) | ||||
 | ||||
Церква Костянтина і Олени (рос. Церковь во имя Святых царя Константина и матери его царицы Елены [Греческая]) — зникла пам'ятка архітектури раннього класицизму, що розташовувався на Грецькій вулиці міста Таганрог з 1782 по 1938 роки.
Після знесення церкви на її місці зведено п'ятиповерховий багатоквартирний будинок (№ 54).
Історія[ред. | ред. код]
В останній чверті XVIII століття Таганрог масово заселявся греками. У зв'язку з цим виникла потреба в їх духовній опіці. Оскільки новоспечені таганрожці грецького походження здебільшого не знали російської, на їх прохання в 1770-х роках з Константинополя прислали грецького ієромонаха Герасима (Белута), якому дозволили здійснювати служби в церкві Архангела Михаїла грецькою мовою по черзі з російськими священиками. У 1782 році в місті для грецького населення побудовано дерев'яну церкву.
13 березня 1782 року храм освячений єпископом Зарнатським Неофітом, який проживав у Таганрозі. 1855 року під час Кримської війни, при появі на Таганрозькому рейді англійської ескадри, храм незначно постраждав[1].
За роки радянської влади з церкви вилучили багато цінностей: срібні ризи з іконами, срібні лампади, сімнадцять діамантів, шість алмазів, один смарагд та ін. Проте радянська влада вважала церкву іноземною й залишила її недоторканною. Знявши дзвони в інших храмах, тут їх не чіпали. Але 16 червня 1938 року церкву закрили. 16 вересня 1938 року її почали розбирати.
1956 року на її місці побудували багатоповерховий житловий будинок.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Гаврюшкин О. П. Отблески золотых куполов. — Таганрог, 1999. — С. 43-44. — ISBN 5-87612-016-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Церковь Святых царей Константина и Елены [Архівовано 21 вересня 2017 у Wayback Machine.] на сайті drevo-info.ru
- Церковь Святых царей Константина и Елены [Архівовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Исторический Таганрог.