Хайрутдінов Акрам Мінгазович
| Хайрутдінов Акрам Мінгазович | |||
|---|---|---|---|
| тат. Әкрам Минһаҗ улы Хәйретдинов | |||
| Народження |
1 лютого 1924 Tübän Çırşılıd, Бугульминський кантон, Татарська АРСР, РСФРР, СРСР | ||
| Смерть |
26 березня 1944 (20 років) Миколаїв, Українська РСР, СРСР | ||
| Національність | татарин | ||
| Країна |
 СРСР | ||
| Рід військ | ВМФ СРСР | ||
| Роки служби | 1942—1944 | ||
| Звання | матрос | ||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | ||
| Нагороди |
| ||
Акрам Мінгазович Хайрутдінов (1924 року — 26 березня 1944 року) — учасник німецько-радянської війни, кулеметник 384-го окремого батальйону морської піхоти (Одеська військово-морська база, Чорноморський флот), десантник. Герой Радянського Союзу (1944 — посмертно[1]).
Біографія[ред. | ред. код]
Хайрутдінов Акрам Мінгазович народився 1924 року в селі Нижні Чершіли нині Леніногорського району Республіки Татарстан. Татарин. Здобувши неповну середню освіту, працював колісником в обозному цеху райпромкомбінату місцьпрому в рідному селі[1].
У ВМФ із 1943 року[2].
У боях Німецько-радянської війни з 1943 року.
У ніч на 26 березня 1944 року кулеметник 384-го окремого батальйону морської піхоти (Одеська військово-морська база, Чорноморський флот) матрос Хайрутдінов у складі десантного загону під командуванням старшого лейтенанта К. Ф. Ольшанського був висаджений у тил противника в порт міста Миколаїв. Дві доби загін вів бій, відбивши 18 атак противника, до підходу радянських військ із фронту. Загинув у цьому бою. Звання Героя Радянського Союзу Акраму Мінгазовичу присвоєно 20 квітня 1945 посмертно. Нагороджений орденом Леніна[3].
Похований у братській могилі в Миколаєві у сквері 68 десантників.
Пам'ять[ред. | ред. код]
У Миколаєві відкрито Народний музей бойової слави моряків-десантників, споруджений пам'ятник. Ім'я ольшанців має одна з вулиць міста. Вулиця в місті Леніногорську названа ім'ям Хайрутдінова. У селі Сходнєво-Чертанла Леніногорського району Республіки Татарстан встановлено обеліск. Обеліск на Алеї Героїв міста Леніногорськ[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Хайрутдінов Акрам Мінгазович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- ↑ Герои Советского Союза из ТАССР. Архів оригіналу за 7 вересня 2012. Процитовано 27 лютого 2021.
- ↑ Хайрутдинов Акрен Мингазович [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ Аллея героев [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.].
Література[ред. | ред. код]
- Хайрутдинов Акрам Мінгазовіч // Герої Радянського Союзу — наші земляки. Кн. 3. — Казань, 1985. — С. 151—153.
- Вони билися за Батьківщину. (Книга пам'яті): К. Хакимов. — Краснодар, 1997..
- Медведев Н. Я. Нас было 68 / Литературная запись Ивана Жигалова. — Издание переработанное и дополненное. — М. : ДОСААФ, 1966. — 50 000 экз.
- Божаткин М. И. Десант принимает бой. — Николаев: Возможности Киммерии, 1998. — 379 с. — ББК СТ 63.3(4УКР-4МИК).
- Морская доблесть / составители Ю. И. Чернов, А. А. Воронин. — М. : Воениздат, 1982. — 206 с. — 65 000 экз. — ББК 359.75(09) + 3КСМ.
Посилання[ред. | ред. код]
- Хайрутдінов Акрам Мінгазович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Хайрутдинов Акрам Мінгазовіч.
| |||||||
