Бортняк, Анатолий Агафонович
Анатолий Бортняк | |
---|---|
Анато́лій Агафо́нович Бортня́к | |
Имя при рождении | Анатолий Агафонович Бортняк |
Дата рождения | 27 апреля 1938 |
Место рождения | Александровка, УССР, СССР |
Дата смерти | 22 июля 2009 (71 год) |
Место смерти | Винница, Украина |
Гражданство | Украина |
Образование | |
Род деятельности | поэт, публицист, переводчик, литературовед |
Годы творчества | 1955—2009 |
Язык произведений | украинский |
Дебют | 1955 |
Премии | им. Н. Трублаини, им. М. Коцюбинского (1981), им. В. Сосюры (1985), им. А. Копыленко (1987), им. С. Олейника (1991), «Серебряный Эней» (1993), им. С. Руданского (1995), им. Олексы Гирныка, им. Е. Гуцало (2003) |
Награды |
Анато́лий Агафо́нович Бортня́к (27 апреля 1938, Александровка, УССР, СССР — 22 июля 2009, Винница, Украина) — советский и украинский поэт, публицист, переводчик, литературовед. Состоял в Союзе писателей Украины с 1965 года.
Биография
[править | править код]Родился 27 апреля 1938 года в учительской семье в селе Александровка (Тростянецкий район), Винницкая область. Военное и послевоенное детство прошло в с. Жабокрич, Крыжопольский район. Окончил филологический факультет Одесского университета (1960). Работал в тульчинской районной газете, Винницком областном телерадиокомитете (старшим редактором художественного вещания). В течение 1974—1986 годов возглавлял Винницкую организацию НСПУ. Был первым председателем областного Общества украинского языка (ныне — «Просвита»). В 1992—2000 годах — обозреватель по вопросам литературы и искусств «Винницкой газеты»[1].
Умер 22 июля 2009 года в Виннице на 71-м году жизни.
Литературная деятельность
[править | править код]Первая публикация — в 1955 году. При жизни вышло более 30 сборников лирики, библейских перепевов, стихов для детей, литературных пародий, сатирических миниатюр, публицистики. В своих произведениях поэт сочетал лирику с остросюжетной публицистикой, работал в жанрах литературной пародии, эпиграммы и шаржа, делал переводы, писал критические обзоры, выступал с рецензиями, литературоведческими изысканиями[2].
Основная тематика его творчества — это история и современная жизнь родного края, нравственные и этические проблемы, философское осмысление человеческого бытия, воспитание национального достоинства, экологической культуры. Оригинальной частью его поэтики является иронично-аллегорические интерпретации мифологических сюжетов народов мира под углом зрения современных общественно-политических и духовных проблем Украины. Значительное место в его творчестве занимает тема защиты родного языка, культуры, сохранения народных традиций[3].
В переводе на русском языке — сборник стихов «Открытый взгляд» (1981), стихи для детей «Да или нет?» (1990); на кабардинском — «Насыпь нал» («Подкова счастья», 1989); отдельные произведения — на белорусском, молдавском, казахском, балкарском, чувашском, коми, польском, болгарском, словацком, венгерском, иврите печатались в США, Канаде, Австралии.
Награды и почётные звания
[править | править код]Лауреат областных литературных премий им. Николая Трублаини и им. Михаила Коцюбинского (1981) (с 1992 года эта премия — Всеукраинская), а также Всеукраинских — им. В. Сосюры (за лирику, 1985 г.), им. А. Копыленко (за произведения для детей 1987 г.), им. С. Олейника (за сатирические сборники, 1991 г.), «Серебряный Эней» (за сатирически-юмористические публикации в журнале «УС», 1993 г.), им. С. Руданского (за сатиру и юмор, 1995 г.), им. Олексы Гирныка, им. Е. Гуцало (2003). В 1995 году отмечен Международной премией за цикл иронических катренов «Библейская аллегория» (США, Филадельфия). В 1997 году стал дипломантом Международного конкурса «Создадим современную украинскую патриотическую песню» (Всеукраинский музыкальный союз вместе с Украинским культурным центром г. Детройта-Уоррена, США)[4].
Орден «За заслуги» III степени (1998), медали, почётная грамота Верховной Рады Украины[5].
Память
[править | править код]В 2010 году вышли в свет воспоминания современников о поэте — «На громах настоянный казначей» (2010)[6]. В 2009 году в с. Жабокрич Крыжопольского района заложен сквер имени Анатолия Бортняка, в памятные апрельские дни вручается литературная премия его имени[7]. В 2012 году имя Анатолия Бортняка получила одна из улиц микрорайона «Подолье» в Виннице. В 2013 году VI Всеукраинский фестиваль поэзии на Подолье «Подкова Пегаса» был посвящён 75-летнему юбилею поэта[8].
Примечания
[править | править код]- ↑ З-над Божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — С. 32-33.
- ↑ 25 квітня 2013 р. — 75 років від дня народження Анатолія Агафоновича Бортняка // Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2013 року: хронол. довід. / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва; уклад. О. Ю. Антонюк; відп. за вип. Н. І. Морозова. — Вінниця, 2012. — С. 132—133.
- ↑ Энциклопедия современной Украины. — Киев, 2004. — Т. 3. — С. 373—374.
- ↑ Биография на сайте Винницкой організации НСПУ . Дата обращения: 30 сентября 2015. Архивировано 14 октября 2013 года.
- ↑ Бортняк Анатолій Агафонович (довідка) // Вінниця журналістська: довідник / ВОО НСЖУ; автор-упоряд. Володимир Лисенко. — Вінниця, 2010. — С. 27.
- ↑ На громах настояний скарбник. Анатолій Бортняк у спогадах сучасників та українському літературознавстві / упоряд. В. С. Рабенчук. — Вінниця: Консоль, 2010. — 464 с.: іл.
- ↑ А. Бортняк на сайте «Жабокрицкий сельский филиал» . Дата обращения: 30 сентября 2015. Архивировано 24 июня 2021 года.
- ↑ Сценка по произведениям А. Бортняка на «Подкове Пегаса-2013» . Дата обращения: 30 сентября 2015. Архивировано 23 октября 2013 года.
Литература
[править | править код]- 25 квітня 2013 р. — 75 років від дня народження Анатолія Агафоновича Бортняка // Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2013 року: хронол. довід. / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва; уклад. О. Ю. Антонюк; відп. за вип. Н. І. Морозова. — Вінниця, 2012. — С. 132—133.
- Астаф'єв, О. Бортняк А. А. // Енциклопедія сучасної України. — К., 2004. — Т. 3. — С. 373—374.
- Базилевський, В. Жива вода з колодязя тисячоліть // Всесвіт. — 1989. — № 2. — С. 128.
- Анатолій Бортняк // Письменники Вінниччини: до 30-річчя обл. орг. Нац. спілки письменників України / А. М. Подолинний. — Вінниця, 2001. — С. 6—9.
- Анатолій Бортняк // Письменники радянської України 1917—1987: біобібліогр.довід. — К., 1988. — С. 86.
- Анатолій Бортняк // Килимник, О., Петровський, О. Письменники радянської України: біобібліогр. довід. — К., 1970. — С. 46.
- Анатолій Бортняк // Квіт подільського слова: антологія творів сучас. письм. Вінниччини / ред. А. М. Подолинний, В. С. Рабенчук. — Вінниця, 2006. — С. 47.
- Бортняк Анатолій Агафонович (довідка) // Вінниця журналістська: довідник / ВОО НСЖУ; автор-упоряд. Володимир Лисенко. — Вінниця, 2010. — С. 27.
- Волошенюк, І. Поет // Земля Поділля. 1993. — 1 травня.
- Волошенюк, І. Як живеш, Бортняче! // Вінниччина. — 2004. — 31 серп.
- Волошенюк, І. Звинувачений у немодернізмі // Вінниччина. — 2007. — 29 черв.
- Гарматюк, А. Великий майстер слова // Вінницька газета. — 1998. — 25 квіт.
- Гнатюк, Н. При вогнищі поетового слова // Вінниччина. — 1998. — 25 квіт.
- Гнатюк, Н. Йому болить вся Україна // Самостійна Україна. — 2003. — 22—28 черв.
- Гордасевич, Г. Болить мені вся Україна…: [про зб. віршів А.Бортняка «Синоніми до України»] // Літературна Україна. — 1996. — 25 лип.
- З-над Божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. — Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — С. 32—33.
- Каменюк, М. Не куди, а звідки ти ідеш? // Вінницька правда. — 1988. — 27 квіт.
- Коваль, В. Прочитайте ж теє слово // Літературна Україна. — 1988. — 1 трав.
- Кухарук, Р. Глибини сміху // Пост-Поступ. — 1992. — 1—7 груд.
- Кухарук, Р. У вирі лірики // Літературна Україна. — 1997. — 19 червня.
- Мельник, В. Совість більше, ніж життя // Вінниччина. — 2007. — 1 черв.
- Моренець, В. Ах там, у глибині: [передм.] // Бортняк, А. Вибране: Лірика. Гумор. Сатира. — К., 1988. — С. 5—18.
- Осадчук, П. Постійна адреса натхнення // Поезія — молодість душі. — К., 1989. — С. 221—225.
- Осадчук, П. Довголіття Анатолія Бортняка // Літературна Україна. — 1998. — 30 квіт.
- Пастушенко, Л. Провінційна Голгофа: лірика й гумор А.Бортняка // Літературна Україна. — 2007. — 17 трав.
- Подолинний, А. Той самий, завжди упізнаваний поет: [про кн. А.Бортняка «Журавель у небі»] // Вінницька газета. — 1996. — 10 жовт.
- Подолинний, А. Не зайва заповідь… // Жити Україною: ст., рец., есе / А. Подолинний. — Вінниця, 2007. — С. 226—229.
- Подолинний, А. Ще є добро, ще сяє промінець… // Жити Україною: ст., рец., есе / А. Подолинний. — Вінниця, 2007. — С. 231—235.
- Потупейко, М. Бортняк А. А. // Укр. літ. енцикл. — К., 1988. — Т. 1. — С. 223.
- Рабенчук, В. Привіт Бортнякові! Красивому Бортняку: [про творчість поета] // Вінницький альбом. — Вінниця, 1999. — С. 68—70.
- Сегеда, Ю. «Тримаймо кулаки» за А.Бортняка: [поета — номіновано на здобуття Нац. премії України ім. Тараса Шевченка] // Вінниччина. — 2008. — 16 січ.
- Степанов, Ф. Словом небайдужим // Прапор. — 1973. — № 12. — С. 104—106.
- Стрельбицький, М. Три грані творчої самобутності // Комс. плем’я. — 1988. — 28 квіт.
- Стрельбицький, М. Синонім до діловитості й відповідальності // Вінницька газета. — 1993. — 27 квіт.
- Стрельбицький, М. А найголовніше — бути собою: [передм.] // Бортняк, А. Три вірші про найголовніше. — Вінниця, 2002. — С. 7—15.
- Стрельбицький, М. Вагомі аргументи майстра: [А.Бортняка — висунуто на здобуття Нац. премії України ім. Тараса Шевченка] // Літературна Україна. — 2008. — 28 лют. — С. 6.
- Чередниченко, Д. Віра у добро: [рец. на кн. А.Бортняка «Русло»] // Літературна Україна. — 1978. — 16 черв.
Ссылки
[править | править код]- Биография на сайте Винницкой организации НСПУ
- А. Бортняк на официальном портале Крыжопольского района
На эту статью не ссылаются другие статьи Википедии. |