Населення Татарстану
Чисельність населення республіки за даними Росстату становить 3 902 642 чол. (2020). Татарстан займає 8-е місце за чисельністю населення серед суб'єктів Російської Федерації. Щільність населення — 57,52 чол. / Км2 (2020). Міське населення — 76,93 % (2020).
Чисельність населення[ред. | ред. код]
| Чисельність населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1926[1] | 1928[2] | 1959[3] | 1970[4] | 1979[5] | 1987[6] | 1989[7] |
| 2 594 032 | ↗2 622 800 | ↗2 850 417 | ↗3 131 238 | ↗3 435 644 | ↗3 568 000 | ↗3 637 809 |
| 1990[8] | 1991[8] | 1992[8] | 1993[8] | 1994[8] | 1995[8] | 1996[8] |
| ↗3 653 969 | ↗3 675 425 | ↗3 692 334 | ↗3 719 831 | ↗3 740 811 | ↗3 751 808 | ↗3 761 178 |
| 1997[8] | 1998[8] | 1999[8] | 2000[8] | 2001[8] | 2002[9] | 2003[8] |
| ↗3 770 046 | ↗3 780 352 | ↗3 789 259 | ↗3 789 688 | ↘3 786 845 | ↘3 779 265 | ↘3 777 667 |
| 2004[8] | 2005[8] | 2006[8] | 2007[8] | 2008[8] | 2009[8] | 2010[10] |
| ↘3 772 945 | ↘3 768 515 | ↘3 761 534 | ↘3 760 534 | ↗3 762 809 | ↗3 768 580 | ↗3 786 488 |
| 2011[8] | 2012[11] | 2013[12] | 2014[13] | 2015[14] | 2016[15] | 2017[16] |
| ↗3 787 485 | ↗3 803 189 | ↗3 822 038 | ↗3 838 230 | ↗3 855 037 | ↗3 868 730 | ↗3 885 253 |
- Співвідношення чоловіків і жінок (дані Росстату).
| Рік | Кількість жінок на 1000 чоловіків. |
|---|---|
| 2005 | 1166 |
| 2010 | 1166 |
| 2011 | 1164 |
| 2012 | 1163 |
| 2013 | 1162 |
| 2014 | 1162 |
| 2015 | 1162 |
| 2016 | 1160 |
| 2017 | 1159 |
Населені пункти[ред. | ред. код]
Найбільшим населеним пунктом Татарстану є його столиця місто-мільйонник Казань . Крім нього, в республіці є ще 26 населених пунктів з чисельністю населення понад 10 тисяч осіб, в тому числі 8 міст більш ніж з 50 тисячами і 3 міста з більш ніж 100 тисячами жителів.
Національний склад[ред. | ред. код]
| 1926 чол. |
% | 1939 чол. |
% | 1959 чол. |
% | 1979 чол. |
% | 1989 чол. |
% | 2002 чол. |
% від всього |
% | 2010 чол. |
% від всього |
% від тих що вказали національніцсть | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| всего | 2593779 | 100,00 % | 2915277 | 100,00 % | 2850417 | 100,00 % | 3445412 | 100,00 % | 3641742 | 100,00 % | 3779265 | 100,00 % | 3786488 | 100,00 % | ||
| Татари | 1164342 | 44,89 % | 1421514 | 48,76 % | 1345195 | 47,19 % | 1641603 | 47,65 % | 1765404 | 48,48 % | 2000116 | 52,92 % | 52,94 % | 2012571 | 53,15 % | 53,24 % |
| Росіяни | 1118834 | 43,14 % | 1250667 | 42,90 % | 1252413 | 43,94 % | 1516023 | 44,00 % | 1575361 | 43,26 % | 1492602 | 39,49 % | 39,50 % | 1501369 | 39,65 % | 39,71 % |
| Чуваші | 127330 | 4,91 % | 138935 | 4,77 % | 143552 | 5,04 % | 147088 | 4,27 % | 134221 | 3,69 % | 126532 | 3,35 % | 3,35 % | 116252 | 3,07 % | 3,08 % |
| Удмурти | 23873 | 0,92 % | 25932 | 0,89 % | 22657 | 0,79 % | 25330 | 0,74 % | 24796 | 0,68 % | 24207 | 0,64 % | 0,64 % | 23454 | 0,62 % | 0,62 % |
| Мордва | 35084 | 1,35 % | 35759 | 1,23 % | 32932 | 1,16 % | 29905 | 0,87 % | 28859 | 0,79 % | 23702 | 0,63 % | 0,63 % | 19156 | 0,51 % | 0,51 % |
| Марійці | 13130 | 0,51 % | 13979 | 0,48 % | 13513 | 0,47 % | 16842 | 0,49 % | 19446 | 0,53 % | 18787 | 0,50 % | 0,50 % | 18848 | 0,50 % | 0,50 % |
| Українці | 3143 | 0,12 % | 13087 | 0,45 % | 16099 | 0,56 % | 28577 | 0,83 % | 32822 | 0,90 % | 24016 | 0,64 % | 0,64 % | 18241 | 0,48 % | 0,48 % |
| Башкири | 1752 | 0,07 % | 931 | 0,03 % | 2063 | 0,07 % | 9256 | 0,27 % | 19106 | 0,52 % | 14911 | 0,39 % | 0,39 % | 13726 | 0,36 % | 0,36 % |
| Азербайджанці | 10 | 0,00 % | 139 | 0,00 % | 330 | 0,01 % | 1340 | 0,04 % | 3915 | 0,11 % | 9987 | 0,26 % | 0,26 % | 9527 | 0,25 % | 0,25 % |
| Узбеки | 16 | 0,00 % | 183 | 0,01 % | 512 | 0,02 % | 1165 | 0,03 % | 2692 | 0,07 % | 4852 | 0,13 % | 0,13 % | 8881 | 0,23 % | 0,23 % |
| Вірмени | 85 | 0,00 % | 440 | 0,02 % | 608 | 0,02 % | 1153 | 0,03 % | 1815 | 0,05 % | 5922 | 0,16 % | 0,16 % | 5987 | 0,16 % | 0,16 % |
| Таджики | 27 | 0,00 % | 231 | 0,01 % | 742 | 0,02 % | 3625 | 0,10 % | 0,10 % | 5859 | 0,15 % | 0,15 % | ||||
| Білоруси | 470 | 0,02 % | 2296 | 0,08 % | 4142 | 0,15 % | 7074 | 0,21 % | 8427 | 0,23 % | 6129 | 0,16 % | 0,16 % | 4592 | 0,12 % | 0,12 % |
| Євреї | 4265 | 0,16 % | 6050 | 0,21 % | 10360 | 0,36 % | 8650 | 0,25 % | 7294 | 0,20 % | 3472 | 0,09 % | 0,09 % | 2624 | 0,07 % | 0,07 % |
| Німці | 615 | 0,02 % | 1083 | 0,04 % | 1427 | 0,05 % | 2352 | 0,07 % | 2775 | 0,08 % | 2882 | 0,08 % | 0,08 % | 2200 | 0,06 % | 0,06 % |
| Казахи | 247 | 0,01 % | 358 | 0,01 % | 389 | 0,01 % | 969 | 0,03 % | 2088 | 0,06 % | 1832 | 0,05 % | 0,05 % | 1758 | 0,05 % | 0,05 % |
| Грузини | 27 | 0,00 % | 338 | 0,01 % | 300 | 0,01 % | 812 | 0,02 % | 1312 | 0,04 % | 1753 | 0,05 % | 0,05 % | 1478 | 0,04 % | 0,04 % |
| Киргизи | 73 | 0,00 % | 114 | 0,00 % | 536 | 0,01 % | 482 | 0,01 % | 0,01 % | 1156 | 0,03 % | 0,03 % | ||||
| Молдавани | 128 | 0,00 % | 194 | 0,01 % | 777 | 0,02 % | 1050 | 0,03 % | 1004 | 0,03 % | 0,03 % | 971 | 0,03 % | 0,03 % | ||
| Туркмени | 3 | 0,00 % | 34 | 0,00 % | 395 | 0,01 % | 901 | 0,02 % | 670 | 0,02 % | 0,02 % | 968 | 0,03 % | 0,03 % | ||
| Корейці | 20 | 0,00 % | 72 | 0,00 % | 290 | 0,01 % | 392 | 0,01 % | 664 | 0,02 % | 0,02 % | 864 | 0,02 % | 0,02 % | ||
| Лезгиныи | 5 | 0,00 % | 53 | 0,00 % | 164 | 0,00 % | 483 | 0,01 % | 819 | 0,02 % | 0,02 % | 862 | 0,02 % | 0,02 % | ||
| Цигани | 180 | 0,01 % | 618 | 0,02 % | 435 | 0,02 % | 463 | 0,01 % | 664 | 0,02 % | 838 | 0,02 % | 0,02 % | 821 | 0,02 % | 0,02 % |
| Турки | 1 | 0,00 % | 28 | 0,00 % | 14 | 0,00 % | 17 | 0,00 % | 540 | 0,01 % | 0,01 % | 486 | 0,01 % | 0,01 % | ||
| Булгари | 484 | 0,01 % | 0,01 % | |||||||||||||
| Греки | 22 | 0,00 % | 79 | 0,00 % | 227 | 0,01 % | 382 | 0,01 % | 488 | 0,01 % | 0,01 % | 477 | 0,01 % | 0,01 % | ||
| Поляки | 706 | 0,03 % | 565 | 0,02 % | 528 | 0,02 % | 615 | 0,02 % | 627 | 0,02 % | 620 | 0,02 % | 0,02 % | 443 | 0,01 % | 0,01 % |
| Чеченці | 3 | 0,00 % | 12 | 0,00 % | 148 | 0,00 % | 272 | 0,01 % | 706 | 0,02 % | 0,02 % | 420 | 0,01 % | 0,01 % | ||
| Осетини | 5 | 0,00 % | 82 | 0,00 % | 134 | 0,00 % | 342 | 0,01 % | 503 | 0,01 % | 364 | 0,01 % | 0,01 % | 346 | 0,01 % | 0,01 % |
| Комі-пермяки | 145 | 0,00 % | 407 | 0,01 % | 335 | 0,01 % | 500 | 0,01 % | 464 | 0,01 % | 0,01 % | 299 | 0,01 % | 0,01 % | ||
| Аварці | 7 | 0,00 % | 96 | 0,00 % | 267 | 0,01 % | 251 | 0,01 % | 0,01 % | 274 | 0,01 % | 0,01 % | ||||
| Даргинці | 4 | 0,00 % | 45 | 0,00 % | 141 | 0,00 % | 232 | 0,01 % | 0,01 % | 271 | 0,01 % | 0,01 % | ||||
| Араби | 1 | 0,00 % | 18 | 0,00 % | 1 | 0,00 % | 206 | 0,01 % | 0,01 % | 271 | 0,01 % | 0,01 % | ||||
| Вєтнамці | 251 | 0,01 % | 0,01 % | 244 | 0,01 % | 0,01 % | ||||||||||
| Литовці | 79 | 0,00 % | 78 | 0,00 % | 164 | 0,01 % | 297 | 0,01 % | 365 | 0,01 % | 263 | 0,01 % | 0,01 % | 222 | 0,01 % | 0,01 % |
| Болгари | 4 | 0,00 % | 25 | 0,00 % | 154 | 0,00 % | 241 | 0,01 % | 256 | 0,01 % | 0,01 % | 205 | 0,01 % | 0,01 % | ||
| інші | 434 | 0,02 % | 1167 | 0,04 % | 2000 | 0,07 % | 2547 | 0,07 % | 3325 | 0,09 % | 3914 | 0,10 % | 0,10 % | 4313 | 0,11 % | 0,11 % |
| вказали національність | 2593727 | 100,00 % | 2914888 | 99,99 % | 2850354 | 100,00 % | 3445411 | 100,00 % | 3641742 | 100,00 % | 3778359 | 99,98 % | 100,00 % | 3780436 | 99,84 % | 100,00 % |
| не вказали національність | 52 | 0,00 % | 389 | 0,01 % | 63 | 0,00 % | 1 | 0,00 % | 0 | 0,00 % | 906 | 0,02 % | 6052 | 0,16 % |
.PNG)
Татари[ред. | ред. код]
Частка татар у населенні республіки за результатами переписів:
| +1926[17] , % | 1939[18] , % | 1959[19] , % | 1970[20] , % | 1979[21] , % | 1989[22] , % | 2002[23] , % | 2010 , % |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 48,7 | 48,8 | 47,2 | 49,1 | 47,6 | 48,5 | 52,9 | 53,2 |
Татари — за результатами перепису 2010 року, в республіці проживало 2,012,000 татар (що становить понад 53 % населення республіки).
З 43 муніципальних районів татари утворюють більшість у 32, росіяни — в 10, і в одному районі більшість населення складають чуваші. У 10-ти районах чисельність татар перевищує 80-90 % від загальної чисельності тих що вказали національність.[24]
Хоча обидві основні етнічні групи республіки в цілому ведуть подібний спосіб життя, в динаміці чисельності татарського і російського населення республіки є істотні відмінності. Так, у порівнянні з росіянами у татар народжуваність в середньому вище (в селі — у 1,3 рази, в місті — у 1,5 рази). Смертність у татар трохи нижча (9,9 проти 11,2 проміле), питома вага молодих вікових груп у татар вища. Природний приріст населення республіки: 4,0 % у татар і -1,4 % у росіян.
В силу зазначених причин згідно з прогнозними даними майбутнього етнічного складу населення Республіки Татарстан до 2030 р питома вага татар в межах республіки буде збільшуватися. До кінця прогнозованого періоду їхня частка може дійти до 58,8 %, а питома вага росіян складе 35,3 %. Урбанізація татар відбуватиметься швидкими темпами, причому місцями їхнього розселення все частіше будуть виступати більші міста і агломерації. Прогнозується істотне зростання чисельності татар в найбільших містах з відносно високим рівнем життя населення.
Росіяни[ред. | ред. код]
Частка росіян у населенні республіки за результатами переписів:
| +1926[17] , % | 1939[18] , % | 1959[19] , % | 1970[20] , % | 1979[21] , % | 1989[22] , % | 2002[23] , % | 2010[24] , % |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 43,1 | 42,9 | 43,9 | 42,4 | 44,0 | 43,3 | 39,5 | 39,7 |
Чуваші[ред. | ред. код]
Частка чувашів в населенні республіки за результатами переписів:
| +1926[17] , % | 1939[18] , % | 1959[19] , % | 1970[20] , % | 1979[21] , % | 1989[22] , % | 2002[23] , % | 2010[24] , % |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 4,9 | 4,8 | 5,0 | 4,9 | 4,3 | 3,7 | 3,3 | 3,1 |
Чуваші складають значну частину населення Аксубаєвського району республіки — 44,0 %, Дрожжановського р-ну — 41,1 %, Нурлатського р-ну — 25,3 %, Черемшанського району — 22,8 %, Тетюшського р-ну — 20, 9 %, Буїнського р-ну — 19,9 % і Алькіївського р-ну — 19,2 %.[24]
Удмурти[ред. | ред. код]
Частка удмуртів в населенні республіки за результатами переписів:
| +1926[17] , % | 1939[18] , % | 1959[19] , % | 1970[20] , % | 1979[21] , % | 1989[22] , % | 2002[23] , % | 2010[24] , % |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 0,7 | 0,6 | 0,6 |
Удмурти компактно проживають в Кукморському районі, де вони становлять 14,0 % від усього населення, в Балтасінському районі — 11,9 %, в Агризському районі — 6,4 %, в Бавлінскому районі — 5,6 %.[24]
Башкири[ред. | ред. код]
Частка башкир в населенні республіки за результатами переписів:
| +1926[17] , % | 1939[18] , % | 1959[19] , % | 1970[20] , % | 1979[21] , % | 1989[22] , % | 2002[23] , % | 2010[24] , % |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 0,07 | 0,03 | 0,07 | 0,09 | 0,27 | 0,52 | 0,39 | 0,36 |
За даними перепису 2010 року на території Татарстану проживає 13,7 тисяч башкирів, з них 5,9 тисяч — в Набережних Човнах, 1,8 тисячі — в Казані.
Євреї[ред. | ред. код]
Частка євреїв в населенні республіки за результатами переписів:
| +1926[17] , % | 1939[18] , % | 1959[19] , % | 1979[21] , % | 1989[22] , % | 2002[23] , % | 2010[24] , % |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 0,16 | 0,21 | 0,36 | 0,25 | 0,20 | 0,09 | 0,07 |
Євреї Татарстану і Удмуртії — це особливі територіальні групи ашкеназі, що сформувалися в регіоні проживання змішаного тюрко, фінно-угро і слов'яномовного населення. Ашкеназькі євреї проживають на території Татарстану з 1830-х років.[25] Спочатку, євреї Удмуртії і Татарстану поділялися на 2 територіальні групи: 1) удмуртські євреї, які жили в Удмуртії і на півночі Татарстану; 2) татарські або казанські євреї.[26] Вони говорили на мові ідиш .[27] Удмуртські євреї сформували місцевий ідіом їдишу (удмуртіш), одна з характерних особливостей якого є помітна кількість удмуртських і татарських запозичення.
За даними Всесоюзного перепису 1989 року в Татарстані проживало понад 7 тисяч євреїв. У 1990-ті роки відбувалася репатріація до Ізраїлю . Нині в Ізраїлі проживає близько 9 тисяч репатріантів з Татарстану.
Національний склад по районах (2010)[ред. | ред. код]
За даними перепису 2010 року[24]
| Район (місто) |
Татари | Росіяни | Чувашиі | Удмурти | Мордва | Марійці | Українці | Башкири |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Казань | 47,6 % | 48,6 % | … | … | … | … | … | … |
| Набережні Човни | 47,4 % | 44,9 % | 1,9 % | … | … | … | 1,3 % | 1,2 % |
| Агризький район | 58,1 % | 25,2 % | … | 6,4 % | … | 8,0 % | … | … |
| Азнакаєвський район | 86,1 % | 11,2 % | … | … | … | … | … | … |
| Аксубаєвський район | 38,5 % | 16,8 % | 44,0 % | … | … | … | … | … |
| Актаньшиський район | 96,9 % | … | … | … | … | 1,6 % | … | … |
| Алексєєвський район | 30,5 % | 58,6 % | 6,3 % | … | 3,0 % | … | … | … |
| Алькієвський район | 64,2 % | 15,7 % | 19,2 % | … | … | … | … | … |
| Альметьєвський район | 55,2 % | 37,1 % | 2,8 % | … | 1,4 % | … | … | … |
| Апастовський район | 90,9 % | 4,7 % | 3,7 % | … | … | … | … | … |
| Арський район | 92,7 % | 5,9 % | … | … | … | … | … | … |
| Атнинський район | 98,6 % | … | … | … | … | … | … | … |
| Бавлинський район | 64,6 % | 20,3 % | 5,7 % | 5,6 % | 1,1 % | … | … | … |
| Балтасинський район | 85,0 % | 1,7 % | … | 11,9 % | … | … | … | … |
| Бугульминський район | 35,5 % | 56,6 % | 2,5 % | … | 2,3 % | … | … | … |
| Буїнський район | 65,9 % | 13,3 % | 19,9 % | … | … | … | … | … |
| Верхньоуслонський район | 24,9 % | 65,8 % | 6,2 % | … | … | … | … | … |
| Високогорський район | 67,2 % | 30,4 % | … | … | … | … | … | … |
| Дрожжанівський район | 57,5 % | 1,1 % | 41,1 % | … | … | … | … | … |
| Єлабузький район | 42,6 % | 51,7 % | 1,0 % | … | … | 1,2 % | … | … |
| Заїнський район | 57,5 % | 39,2 % | 1,4 % | … | … | … | … | … |
| Зеленодольський район | 40,4 % | 56,2 % | 1,2 % | … | … | … | … | … |
| Кайбицький район | 67,7 % | 26,2 % | 5,3 % | … | … | … | … | … |
| Камсько-Устьїнський район | 54,1 % | 42,8 % | … | … | … | … | … | … |
| Кукморський район | 78,6 % | 5,3 % | … | 14,0 % | … | 1,4 % | … | … |
| Лаїшевський район | 42,1 % | 55,1 % | 1,0 % | … | … | … | … | … |
| Леніногорський район | 51,5 % | 37,0 % | 4,5 % | … | 4,6 % | … | … | … |
| Мамадиський район | 76,3 % | 20,1 % | … | 1,3 % | … | 1,4 % | … | … |
| Менделєєвський район | 52,8 % | 35,6 % | … | 4,4 % | … | 4,0 % | … | … |
| Мензелинський район | 60,1 % | 35,4 % | … | … | … | 2,7 % | … | … |
| Муслюмовський район | 89,9 % | 6,3 % | … | … | … | 2,7 % | … | … |
| Нижньокамський район | 50,2 % | 43,9 % | 2,5 % | … | … | … | … | 0,7 % |
| Новошешминський район | 43,4 % | 50,9 % | 4,2 % | … | … | … | … | … |
| Нурлатський район | 51,8 % | 21,6 % | 25,3 % | … | … | … | … | … |
| Пестречинський район | 57,0 % | 40,2 % | … | … | … | … | … | … |
| Рибно-Слободський район | 79,2 % | 19,8 % | … | … | … | … | … | … |
| Сабинський район | 95,4 % | 3,2 % | … | … | … | … | … | … |
| Сармановський район | 90,8 % | 7,8 % | … | … | … | … | … | … |
| Спаський район | 29,5 % | 67,6 % | 1,6 % | … | … | … | … | … |
| Тетюшський район | 32,7 % | 35,7 % | 20,9 % | … | 9,6 % | … | … | … |
| Тукаєвський район | 71,1 % | 24,3 % | 1,5 % | … | … | … | … | … |
| Тюлячинський район | 89,2 % | 10,1 % | … | … | … | … | … | … |
| Черемшанський район | 54,1 % | 17,8 % | 22,8 % | … | 4,2 % | … | … | … |
| Чистопольський район | 40,1 % | 55,4 % | 3,0 % | … | … | … | … | … |
| Ютазинський район | 74,6 % | 21,3 % | … | … | … | … | … | … |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928. Том 9. Таблица I. Населённые места. Наличное городское и сельское население. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 7 лютого 2015.
- ↑ Статистический справочник СССР за 1928 г.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1959 года. Архів оригіналу за 10 жовтня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1970 года. Численность наличного населения городов, поселков городского типа, районов и районных центров СССР по данным переписи на 15 января 1970 года по республикам, краям и областям. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 14 жовтня 2013.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1979 г.
- ↑ Народне господарство СРСР за 70 років : [арх. 28 червня 2016] : ювілейний статистичний щорічник / Державний комітет СРСР зі статистики. — Москва : Фінанси і статистика, 1987. — 766 с.
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1989 года. Архів оригіналу за 23 серпня 2011.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц Численность постоянного населения на 1 января (человек) 1990-2013 года
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
- ↑ Численность и размещение населения республики Татарстан. Итоги всероссийской переписи населения 2010 года
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Оценка численности постоянного населения на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 13 квітня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ а б в г д е Всесоюзная перепись населения 1926 года. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
- ↑ а б в г д е Всесоюзная перепись населения 1939 года. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
- ↑ а б в г д е Всесоюзная перепись населения 1959 года. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
- ↑ а б в г д Всесоюзная перепись населения 1970 года. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 24 грудня 2020.
- ↑ а б в г д е Всесоюзная перепись населения 1979 года. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
- ↑ а б в г д е Всесоюзная перепись населения 1989 года. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
- ↑ а б в г д е Всероссийская перепись населения 2002 года. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 24 грудня 2020.
- ↑ а б в г д е ж и к Татстат (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 листопада 2012. Процитовано 24 грудня 2020.
- ↑ Казань // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- ↑ Altyntsev A.V., «The Concept of Love in Ashkenazim of Udmurtia and Tatarstan», Nauka Udmurtii. 2013. № 4 (66), p. 131. (Алтынцев А. В., «Чувство любви в понимании евреев-ашкенази Удмуртии и Татарстана». [Архівовано 21 березня 2017 у Wayback Machine.] Наука Удмуртии. 2013. № 4. С. 131: Комментарии.)
- ↑ Goldberg-Altyntsev A.V., «A short ethnographic overview of the Ashkenazic Jews' group in Alnashsky District of Udmurt Republic». [Архівовано 7 серпня 2020 у Wayback Machine.] Die Sammlung der wissenschaftlichen Arbeiten der jungen jüdischen Wissenschaftler. Herausgegeben von Artur Katz, Yumi Matsuda und Alexander Grinberg. München, Dachau, 2015. S. 51.(англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Шигапова Д. К. Кандидат социологических наук, доцент Казанский (Приволжский) Федеральный Университет Россия Тенденции миграционных процессов в Республике Татарстан [Архівовано 27 листопада 2021 у Wayback Machine.]
