Обсуждение:Реймсское Евангелие

Материал из Википедии — свободной энциклопедии
Перейти к навигации Перейти к поиску

«Староукраинский извод» церковнославянского в XI веке[править код]

Добрый день! @Fred, по Вашей правке [1] . Я же Вам привел АИ как Вы хотели. ManyAreasExpert (обс.) 17:58, 17 января 2024 (UTC)[ответить]

  • Что за манера у вас всё время, приводить доступные источники без указания конкретной страницы. Внесённую вами информацию в них в упор не вижу. -- Fred (обс.) 20:20, 17 января 2024 (UTC)[ответить]
    • (72) Гнатенко Л. Реймське Євангеліє – унікальна кирилично-глаголична писемна пам’ятка (палеографічно-кодикологічна розвідка) // Реймське Євангеліє. Видання факсимільного типу. Дослідження : у 2 т. К. : Горобець, 2019. Т. 2 : Дослідження. С. 31–67 (Бібліографія Реймського Євангелія, с. 58–67). | Liudmyla Hnatenko (Людмила Гнатенко) - Academia.edu стр. 31, 33
      Кирилична частина Реймського Євангелія – важлива пам’ятка давньоруськоукраїнської книжної писемності in: Studia Slavica Volume 65 Issue 1 (2021) (akjournals.com) стр. 115 - 119 ManyAreasExpert (обс.) 20:34, 17 января 2024 (UTC)[ответить]
      • В источнике: давньоруський (давньоукраїнський) рукописный памятник. У вас: рукопись, написанная на церковнославянском языке староукраинской («давньоруської») редакции. Поменяли памятник на язык, поменяли скобки местами, и получился подлог. В орфографии скобки используются, чтобы обозначить менее распространенный синоним. Поэтому везде, где Гнатенко пишет о давньоукраїнських чертах, она на самом деле имеет ввиду древнерусские черты. Fred (обс.) 20:49, 17 января 2024 (UTC)[ответить]
        • Мойсиенко на стр. 116 характеризует Евангелие ключевым словом "церковнослов’янська мова давньоукраїнської редакції".
          Ця зміна, на відміну від попередньої, могла відбутися лише на давньоруському ґрунті,
          оскільки закінчення -òü в ІІІ ос. одн. теп. ч. властиве пам’яткам давньоукраїнського ізводу.
          Обидві асиміляції і ü, і ú з наступним j стали характерною особливістю руських (україн�ських) текстів київської та галицько-волинської школи.
          Гнатенко пишет - РЄк є дивовижним ще й тим, що в ньому багато
          руських (давньоукраїнських) елементів, порівняно з іншими збереженими
          тогочасними пам’ятками.
          Повний і послідовний перехід від одноєрових до дву�єрових шкіл був свідомим й одним із найважливіших чинників становлення давньоруської (давньоукраїнської) орфографії, вироблення характерних особ�ливостей власної редакції книжних пам’яток
          Ю. Шевельов зараховує кириличну частину РЄ до основних писемних пам’яток
          давньоукраїнської доби і вважає часом її створення кінець ХІ ст.
          У монографічній праці вчений ідентифікує РЄк з давньоукра�їнськими пам’ятками
          Реймське Євангеліє Анни Ярославни - Google Books
          Місяцеслов, знаний як Реймсь ке Евангеліє, є найстаршою оригінальною пам’яткою україн�ської книжності.
          Отже, реймські аркуші старокиївського рукопису є не просто унікальним джерелом до історії української мови, але й ще одним свід�ченням того етапу її побутування, одиноким
          прикладом якого можна було сприймати загад�кову нетрадиційного складу абетку, виявлену серед написів на стінах київського Софійсько�го собору.
          Зіставлення переконує, що саме кириличні зошити Реймського Евангелія є найранішою пам’яткою київської книжності й водночас од�ним з найдавніших автентичних зразків укра�їнської мови – під цим оглядом його виперед�жують хіба що поодинокі найстаріші написи, виявлені на стінах Софійського собору. ManyAreasExpert (обс.) 21:28, 17 января 2024 (UTC)[ответить]
          • Прекратите заниматься подлогом источников со ссылкой на Шевелёва и подобных ему, чья позиция вполне охватывается ВП:МАРГ. — Ghirla -трёп- 21:46, 17 января 2024 (UTC)[ответить]
            • Это цитата из ГНАТЕНКО Людмила Анатоліївна, старший науковий співробітник, Інститут рукопису. Відділ кодикології та кодикографії. Археографія, кирилична палеографія, кодикологія та кодикографія, книгознавство та джерелознавство; дослідження середньовічної кириличної східнослов’янської, безпосередньо української, та південнослов’янської рукописної книжної писемності, графіки й орфографії (на палеографічно-орфографічному рівні). ManyAreasExpert (обс.) 21:52, 17 января 2024 (UTC)[ответить]
              • Для реплик на украинской мове предназначен соответствующий языковой раздел. Я уже сказал, что это школа Шевелёва, которая охватывается ВП:МАРГ. Какая разница, какая фамилия её представляет в том или ином контексте? — Ghirla -трёп- 22:06, 17 января 2024 (UTC)[ответить]
                • Понятно. Необоснованные утверждения должны быть оставлены без внимания. ManyAreasExpert (обс.) 22:11, 17 января 2024 (UTC)[ответить]
                  • Здесь такой же кейс, какой был у вас с Русской землёй. Язык Киевской Руси принято называть «древнерусским». -- Fred (обс.) 15:31, 18 января 2024 (UTC)[ответить]
                    • Мы можем использовать источники приведенные выше, где однозначно используется "староукраинский". ManyAreasExpert (обс.) 17:22, 18 января 2024 (UTC)[ответить]
                      • В вашей цитате выше нет такого, и в статье Гнатенко тоже нет такого. Вы разместили в статье подлог, потому что, видимо, не понимаете, что у авторов написано. Но, даже если такое наименование отыщется, заменить им привычный древнерусский язык \ древнерусский извод не получится. -- Fred (обс.) 17:29, 18 января 2024 (UTC)[ответить]
                        • Сообщение Fred от 17:29, 18 января 2024 (UTC):
                          В вашей цитате выше нет такого, и в статье Гнатенко тоже нет такого.
                          Мойсиенко на стр. 116 характеризует Евангелие ключевым словом "церковнослов’янська мова давньоукраїнської редакції".
                          Ця зміна, на відміну від попередньої, могла відбутися лише на давньоруському ґрунті, оскільки закінчення -òü в ІІІ ос. одн. теп. ч. властиве пам’яткам давньоукраїнського ізводу.
                          Обидві асиміляції і ü, і ú з наступним j стали характерною особливістю руських (українських) текстів київської та галицько-волинської школи.
                          Гнатенко пишет - РЄк є дивовижним ще й тим, що в ньому багато руських (давньоукраїнських) елементів, порівняно з іншими збереженими тогочасними пам’ятками.
                          Повний і послідовний перехід від одноєрових до двуєрових шкіл був свідомим й одним із найважливіших чинників становлення давньоруської (давньоукраїнської) орфографії, вироблення характерних особливостей власної редакції книжних пам’яток
                          Ю. Шевельов зараховує кириличну частину РЄ до основних писемних пам’яток давньоукраїнської доби і вважає часом її створення кінець ХІ ст.
                          У монографічній праці вчений ідентифікує РЄк з давньоукраїнськими пам’ятками
                          Реймське Євангеліє Анни Ярославни - Google Books
                          Місяцеслов, знаний як Реймсь ке Евангеліє, є найстаршою оригінальною пам’яткою української книжності.
                          Отже, реймські аркуші старокиївського рукопису є не просто унікальним джерелом до історії української мови, але й ще одним свідченням того етапу її побутування, одиноким
                          прикладом якого можна було сприймати загадкову нетрадиційного складу абетку, виявлену серед написів на стінах київського Софійського собору.
                          Зіставлення переконує, що саме кириличні зошити Реймського Евангелія є найранішою пам’яткою київської книжності й водночас одним з найдавніших автентичних зразків української мови – під цим оглядом його випереджують хіба що поодинокі найстаріші написи, виявлені на стінах Софійського собору. ManyAreasExpert (обс.) 19:34, 18 января 2024 (UTC)[ответить]
    • Мойсиенко на стр. 116. ManyAreasExpert (обс.) 21:12, 18 января 2024 (UTC)[ответить]
    • Поскольку аргументированных возражений не поступило, я верну правку согласно Мойсиенко, который охарактеризовал Евангелие ключевыми словами "церковнослов’янська мова давньоукраїнської редакції" и "староукраїнська мова". ManyAreasExpert (обс.) 21:42, 6 февраля 2024 (UTC)[ответить]
      • Нет не вернёте. Потому что это всего лишь тег в статье, а сам Мойсиенко пишет совершенно другое. Так же не вижу, где в статье встречается западнорусский язык, на который вам вздумалось сделать викификацию. Вы совсем не понимаете, видимо, что хотя их обоих называют иногда "староукраинским", это совсем разные языки из разных эпох. -- Fred (обс.) 21:48, 6 февраля 2024 (UTC)[ответить]
  • Коллега Fred, во избежание дальнейшей войны правок (за которую ваш оппонент в данный момент заблокирован), я бы предложил вам самостоятельно переформулировать корректным образом внесённый вашим оппонентом кусок. Потому что просто снести его из статьи я вам не позволю, и если вы (ну, или кто-то другой, разумеется) не приведёте его в приемлемый вид, то он останется висеть в неприемлемом. Андрей Романенко (обс.) 13:22, 13 февраля 2024 (UTC)[ответить]
    • Я собирался предложить коллеге своеобразный «размен»: я убираю статьи про оба евангелия из своего списка наблюдения, а он не препятствует мне добавить категории история России и история Белоруссии в статью Киевское княжество. -- Fred (обс.) 18:54, 13 февраля 2024 (UTC)[ответить]
Источник — https://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=Обсуждение:Реймсское_Евангелие&oldid=136145170