Обсуждение:Самбор/Архив/2016

Материал из Википедии — свободной энциклопедии
Перейти к навигации Перейти к поиску

Города побратимы

[править код]

К сожалению, я не обнаружил источника о том, что город Нежин является побратимом города Самбора. Frutti-mytti 07:53, 10 января 2016 (UTC)

Этимология

[править код]

Возможно पाणिनि найдет чего полезного для статьи. Вот цитата из академического словаря: Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України: 3700 географічних назв / Відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014. — С. 414. — 544 с. — (Nota Bene!). — ISBN 978-966-580-345-4 (серія). — ISBN 978-966-580-454-3

Са́мбір — місто, Львів, обл. [АТП, 292]; відоме з 1238 р. [ГЕУ 3,159], кол. Погонич (до XIV ст.), Новий Самбір [Янко, 311]; д.рус. м. Самборь, Sambor Nova Olim Pohonicz (1390), Sambor (1430), Старий Самбір (1425), Sambor Antigua (1425), Stari Sambor (1508), Sambor Antigá (1589), Stary Sambor (1785—1788) [Худаш-Демчук, 84—85], Са́мбор (1981) [СЭС, 1175]. Ойконім не має загальноприйнятої етимології. М. Л. Худаш і М. О. Демчук вважають його посесивом на *-jь від імені Самборъ, який у формі Самборь міг спочатку позначати двір або ін. власність [Худаш-Демчук, 85]. Таке походження назви імовірне з огляду на продуктивність ойконім. моделі «антропонім + *-jь» у давніх слов. мовах і на ствердіння -рь у ст.укр. мові (див. Житомир). Однак відсутність у найдавніших фіксаціях палатал. основи, а також функціонування невідантроп. гідронімів типу Самбір, Самборь (1506) на Сумщині, Сам-Вода́, Самъ вода (1825) на Хмельниччині [СГУ, 485] дає підстави для пояснення ойконіма як композита, утвореного на основі д.рус. самъ, укр. сам «особа, предмет, що перебуває, живе, росте і т. ін. десь окремо, ізольовано від інших» і д.рус. борь «сосновий ліс» [ЕСУМ 5, 200], *borъ «невелике узвишшя з супіщаним (рідше піщаним) ґрунтом, звичайно поросле лісом, найчастіше сосновим», сх.слов. «підвищене місце» [Желєзняк, 63]; пор. укр. гідроніми Саме́ць (18), Самець-Рі́чка [СГУ, 485—486], пд.слов. гідронім Samobor у бас. Сави, ойконім Samobor, які входять до ряду д.слов. композитів з основою ГТ *borъ, що має відтінки лекс. значення [Желєзняк, 62—63]. О. М. Трубачов пояснює ойконім Самбор як рефлекс дослов. *Sam-bar «злиття, збіг», спорід. з іллір. Σὺ-βαρις < *san-bar- [Трубачев, 280—281] (див. Барба́ра). Заст. Погонич, очевидно, утворено за допомогою -ич від мікрогідроніма *Погоня (< погна́ти); пор. рівчак Пого́ня на Волині [СГУ, 432].

Умовні скорочення (совсем непонятные выбрал)
  • кол. — колишній
  • ГТ — географічний термін
Бібліографічні скорочення
  • АТП — Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року / упоряд. Д. О. Шелягін. — К.: Вид-во політ, л-ри України, 1973. — 815 с.
  • ГЕУ — Географічна енциклопедія України : в 3 т. / відп. ред. О. М. Маринич. — К.: УРЕ ім. М. П. Бажана, 1989—1993. — Т. 1—3.
  • Янко — Янко M. Т. Топонімічний словник України : словник-довідник M. Т. Янко. — К.: Знання, 1998. — 430 с.
  • Худаш-Демчук — Худаш М. Л. Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення) / М. Л. Худаш, М. О. Демчук. — К.: Наук. думка, 1991. — 268 с.
  • СЭС — Советский энциклопедический словарь / научно-ред. совет А. М. Прохоров и др. — М.: Советская Энциклопедия, 1981. — 1600 с., с ил люстр.
  • СГУ — Словник гідронімів України. — К.: Наук, думка, 1979. — 780 с.
  • ЕСУМ — Етимологічний словник української мови : в 7 т. / гол. ред. О. С. Мельничук. — К.: Наук, думка, 1982—2012. — Т. 1—6.
  • Желєзняк — Желєзняк І. М. Рось і етнолінгвістичні процеси Середньонаддніпрянського Правобережжя / І. М. Желєзняк. — К.: Наук, думка, 1987. — 204 с.
  • Трубачев — Трубачев О. Н. Названия рек Правобережной Украины: Словообразование. Этимология. Этническая интерпретация / О. Н. Трубачев. — М.: Наука, 1968. — 289 с.

--ΜΣΧ 19:01, 17 апреля 2016 (UTC)

Вот это хороший источник. Теперь только нужно добавить это в статью. पाणिनि 19:32, 17 апреля 2016 (UTC)

Я завтра на неделе постараюсь адаптировать предварительную версию раздела "Этимология", на основе привнесённых коллегой ΜΣΧ источников и выложу здесь, для последующих правок и редакций. Спасибо за участие.
Frutti-mytti 16:49, 18 апреля 2016 (UTC)

Хех. Вызвался «адаптировать» раздел согласно новым источникам... Тут нужен специалист. Сложность заключается в необходимости кратко, понятно и лаконично описать версии из академических источников, избегая при этом сугубо специальной терминологии. К примеру: «М. Л. Худаш и М. А. Демчук считают его посесивом на *-јь от имени Самборъ», или «вероятно учитывая производную от ойконим. модели „антропоним + *-јь“» у древних славян» и так далее. Не всё так просто, как казалось. Нужна помощь коллег.:-) - Frutti-mytti 11:36, 24 апреля 2016 (UTC)

Вот примитивная конструкция для редакции и добавления:

Существует несколько версий о происхождении названия города.

Следует также отметить, что через город пролегал так называемый Русский путь[2].

Примечания
  1. ↑ Лучик В. В. Етимологічний словник топонімів України: 3700 географічних назв / Відп. ред. В. Г. Скляренко. — К.: ВЦ «Академія», 2014. — С. 414. — 544 с. — (Nota Bene!). — ISBN 978-966-580-345-4 (серія). — ISBN 978-966-580-454-3
  2. ↑ Рожко М.Ф., 2001, с. 7.
- Frutti-mytti 11:32, 27 апреля 2016 (UTC)

Статьи из Янко М. П. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: Знання, 1998. — С. 311, 335. — 432 с. — ISBN 5-7707-9443-7

Са́мбір (кол. Погонич, Новий Самбір) — м., рц. Львівської обл. Розташоване у верхів’ї р. Дністер. Час заснування відноситься до XII ст. [САТД, 308]. За стародавніми народними переказами, місто засноване жителями Старого Самбора (див.) після спалення якого в XIII ст. татаро-монголами частина жителів переселилася за 18 км на пн. сх. у вже створений на той час посад Погонич, обнесений охоронними валами і частоколом. У XIV ст. Погоничу було дано нову назву — Новий Самбір, пізніше Самбір. Кол. назву Погонич виводять від погон — «обов’язок замкових слуг виконувати адміністративні розпорядження». Походження назви Самбір остаточно не всановлено. Існує ряд гіпотез. З.Гнатюк, О.Лопушинська, Т.Смирнова назву виводять від словосполучення самі бори, оскільки, вказують вони, зелені бори вкрили майже всю округу. Пор. назву хорв. м. Самобор, яку виводять від словосполучення «один бір» в розумінні «сам бір». Колись ялиновий ліс був єдиним надбанням міста (газ. «Известия» від 10.10.1974). Інші вбачають у найменуванні дослов. *sam-bar «злиття, стікання», споріднене з іллір. Σὺ Βαρις у тому ж означенні [Труб., ПУ, 280—281]: біля С. зливаються дві річки — Дністер і його пр. Яблонка. Таке тлумачення більш ймовірне. Все ж не виключений зв’язок з особовим іменем Самборъ — полонізованим варіантом сх.-слов. Субор < *Soborъ (Сувидъ, Сувой тощо). Звідси ж Са́мбірське пасмо́ — розташоване в Прикарпатті, неподалік від м. Самбора, від якого й перейняло назву. Утворена за допомогою суф. -ськ-е.

Стари́й Са́мбір (кол. Самбір, Старе Місто) — м., рц. Львівської обл. Розташоване в Прикарпатті, у верхів’ї Дністра. Засноване в другій половині XI ст. У 40-х роках XIII ст. було спалене татаро-монголами. У 1553 тут виникло нове поселення. Про походження назви див. Са́мбір.

Умовні скорочення (совсем непонятные выбрал)
  • кол. — колишній
  • рц. — районний центр
  • пн.-сх. — північно-східний, північно-східніше
  • сх.-слов. — східнослов’янське
Джерела
  • САТД — аббревиатура не ясна
  • Труб., ПУ — Трубачев О. Н. Название рек Правобережной Украины: Словообразование: Этимология: Этническая интерпретация. — М., 1968.

кто такие З.Гнатюк, О.Лопушинська и Т.Смирнова, сложно сказать--ΜΣΧ 16:29, 11 ноября 2016 (UTC)

Источник — https://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=Обсуждение:Самбор/Архив/2016&oldid=83042971